Язичок закружляв навколо голівки так швидко, що мій товариш вже не встигав стежити за його блискавичними рухами. Зате став рости як на дріжджах. І тут його пустили в гості де в ніжній теплоті його продовжував обробляти язичек. Ах невтомний язичек вони вже так подружилися з головкою що стали друзями «не розлий вода». І тут що щось змінилося чи то мій друг продовжував збільшувати чи то ротик моєї феї зменшився, але він відчув як його затягує все глибше і глибше і знову назад до виходу до свого друга язичка. Пару ніжних обертів навколо голівки і знову з головою в таємничу глибину гортані. Та я думаю що за виявлену сміливість і героїзм його треба буде нагородити ... Але поки я так думав собі а він трудяга працював у поті чола. Як раптом в низу так защеміло ... так солодко засмикали ... ось воно ... ось воно ... зараз ... ще секундочку ... все не можу. І моя героїня застигла в щільному поцілунку зупинивши всі рухи і як через тоненьку трубочку тихенько втягнула все в себе слізнув навіть останню білу капочку. А ми з моїм другом-товаришем ще добрих хвилин п'ять переводили фото оголених знаменитостей 2010. Прийшовши в себе «ми» проводили нашу фею до найближчого метро. І навіть суцільна каша на дорогах не могла нам зіпсувати КАЙФ. Написано за свіжими враженнями. Пригоди тривають.